Перший тиждень практики підходить до завершення.
А завершується він дуже цікаво,скажу я вам. Сьогодні впервше у житті чула,як вчителька української літератури сказала "Україна" (з наголосом на "рА"). Цікаво й те, що спочатку ,прочитавши у вірші з таким наголосом, вона не сказала,що за допомогою цього творилася рима,а просто "натикала" таких наголосів всюди,де було це слово. Як результат діти теж почали говорити неправильно.(Щось я не пам'ятаю мети уроку,щоб навчити дітей неправильній вимові слів).
Але це не все...в університеті нам розповідають про цілу купу методів,прийомів та взагалі цікавих речей,як зробити урок продуктивнішим та "привабливішим" для учнів.Вважаю,що і на курсах учителям розповідють щось схоже,але,чому ж тоді цим не користуються?Я була ДУЖЕ вражена,як урок одної вчительки відрізняється від уроку іншої.Одна така позитивна,як сонечно,добре мотивує учнів.Я сиджу на останній парті й мовчки відповідаю разом із класом,бо аж самій хочется попрацювати. Що ж до іншої...схема "підручник-читання-відповідь-підручник",мене не вразила.До того ж було дивно,коли людина,маючи великий досвід,не віпускає оту книгу з рук,та просто зчитує усе звідти.
Ось і як далі жити?
